Вибух нової енергії: Володимир Івасюк – життя як пісня

22.05.2020

«Інші народи співають своїми мовами, і ніхто не називає їх націоналістами. А ми, українці, з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас і перевиховують у концтаборах…» – Володимир Івасюк.

Друзі пригадують його як цікаву особистість, з яким ніколи не було сумно. Івасюк був надзвичайно талановитим та творчим. У віці 30 років йому вдалося написати понад 100 пісень, а також він творив у класичному жанрі. У 1974 році його пісню «Водограй» на фестивалі «Сопот» у Польщі визнали найкращою. Згодом, у 1977 році Софія Ротару перемогла на цьому конкурсі з піснею Івасюка «У долі своя весна».

Друзі і рідні говорять про творчу своєрідну енергію Івасюка, називаючи її потоком, бистриною мелодій, які гармонійно переплітались зі словом, витворюючи гірські образи. Володимиру Івасюку вдавалося творити такі пісні, які одразу ставали популярними. Івасюк став першим, хто зробив українську пісню, в тодішньому сенсі, українську естраду популярною. Його пісні захоплювали і захоплюють сьогодні серця українців по цілому світі. Не має українця, який, поважаючи себе, не знає "Червону руту" та інших пісень Володимира Івасюка.

В ці дні, 22 травня, але 1979 року, у Львові відбувся похорон молодого, талановитого митця. З вдячністю згадуємо українця, який змінив наш світ.

Йому пропонували переїхати зі Львова в Москву, але він категорично відмовлявся.

Друг його, відомий львівських фотограф і шваґер митця, Любомир Криса, згадує: «Володя був далекий від політики, але одного разу сказав татові: «Я вже дозрів, щоб мене розіп’яти. Я вже маю 30 років і дійшов до того стану, що мене можна розіп’яти, як Ісуса Христа». Мені тоді волосся дибки стало від цих слів, мороз по шкірі. Ми не знаємо, що стало причиною цього висловлювання. Очевидно, що КДБ вже стежило за ним давно і він мав підстави для таких слів татові. Це був дуже веселий, життєрадісний хлопець. Він був народжений для писання. Це було його призначення у цьому світі.»

24 квітня 1979 року талановитому митцю зателефонували і він пішов з дому. Після того, як він не повернувся, батьки заявили про зникнення сина в міліцію, яка не зразу відреагувала відповідними заходами. Пошуки велися з 27 квітня до 11 травня. Аж 18 травня 1979 року у лісі під Львовом знайшли тіло Володимира, на території військової частини. Дуже швидко була висунута версія про самогубство і справу закрили. Родина Володимира категорично відхилила і не прийняла цю версію.

Служби в даному випадку дуже вдало використали довідку Івасюка з Львівської обласної психіатричної лікарні, яку він колись подбав для того, щоб пояснити і оправдати численні пропуски занять в консерваторії, і тим замим залишитися на студіях, не "вилитівши" з вишу.

Нагадуємо, що в СРСР була поширена практика систематичного використання психіатрії з метою ізоляції дисидентів, що сформувалася наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років. Є ознаки, що і сьогоднішня Росія відновлює цю практику у боротьбі з незгодними.

Офіційна версія радянської влади про самогубство Івасюка виглядає сьогодні не лише сумнівною. Тоді, в далекому 79-му році вирішили закрити справу. Лише у 2014 році її відновили знову. У 2019 році судмедексперти дійшли висновку, що композитор і співак Володимир Івасюк просто фізично не міг вчинити самогубство. Так висловився директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін у коментарі Укрінформу: «… в результаті експерименту було встановлено, що зав’язати вузол та провести інсценування самогубства навіть дуже сильна фізично людина не змогла би. Очевидно, що їй для цього знадобилася б чиясь допомога".

Тодішня влада не давала згоди на поховання композитора на відомому Личаківському кладовищі у Львові. В газетах заборонили друкувати некрологи та співчуття рідним Івасюка. В день похорону, саме на цей час, скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою. Але, навіть це і також загроза втратити роботу не завадило людям взяти участь у похороні. Люди проводжали Володимира українською піснею, якою він жив, яку творив, яку любив і яку зумів зробити популярною.

Саме це – любов до української пісні, культури, мови, наших українських традицій – є тим, що робить Україну Україною, а нас – українцями.

Вдячні Тобі й пам’ятаємо, Володимире!

Інформація взята з наступних джерел:

Статті

Сторінки пам’яті Володимира Івасюка
http://www.ivasyuk.org.ua/main.php?lang=uk

Феномен Володимира Івасюка. Сьогодні українському композиторові було б 70
https://www.radiosvoboda.org/a/29798278.html

Загадкова смерть Володимира Івасюка. Генпрокуратура поновила розслідування
https://www.radiosvoboda.org/a/1491589.html

ЕКСПЕРТИ: СПІВАК ВОЛОДИМИР ІВАСЮК НЕ МІГ ПОМЕРТИ БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ
https://www.istpravda.com.ua/short/2019/06/14/155822/

Обличчя української історії. Володимир Івасюк. Історія України
https://www.youtube.com/watch?v=CcdXAnfDnIE

Каральна психіатрія та її жертви. Як розправлялися з дисидентами в добу «розвиненого соціалізму»
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/karalna-psyhiatriya-ta-yiyi-zhertvy-yak-rozpravlyalysya-z-dysydentamy-v-dobu-rozvynenogo-socializmu

Умерова та ще двох кримських татар примусово помістили до психлікарні - адвокат
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2876666-umerova-ta-se-dvoh-krimskih-tatar-primusovo-pomistili-do-psihlikarni-advokat.html

Відео

Д/ф "Володимир Івасюк. Щоб народитися знову"
https://www.youtube.com/watch?v=QjQF4ENQSv8

Прихована правда | Правда загибелі Володимира Івасюка
https://www.youtube.com/watch?v=zzoB9AnmAkA

Ірина Фаріон про Володимира Івасюка та "Червону руту" | Велич Особистості | квітень '18
https://www.youtube.com/watch?v=BjN-MqZRICY

Володимир Івасюк співає свої пісні
https://www.youtube.com/watch?v=w-yTvjSZALk

Володимир Івасюк не вчиняв самогубство - висновок судових експертів
https://www.youtube.com/watch?v=7Lgy9-Xl3bM

 

Використанні у цій статті знімки / джерело:

Знімка но. 1:
Автор: н. - http://www.ivasyuk.org.ua/photo_albums.php?lang=uk, Добропорядне використання, Посилання

Знімка но. 2:
Автор: Post of Ukraine - http://www.stamp.kiev.ua/ukr/stamp/?p=1&fi=1&rubrID=12, Суспільне надбання (Public Domain), Посилання